погіршувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
погіршувати — погіршити (робити гіршим, змінювати на гірше), псувати; знижувати, знизити (якість, майстерність тощо); утруднювати, утруднити (умови життя, обставини тощо) … Словник синонімів української мови
погіршення — я, с. Дія за знач. погіршити, погіршувати і погіршитися, погіршуватися … Український тлумачний словник
погіршити — див. погіршувати … Український тлумачний словник
погіршування — я, с. Дія за знач. погіршувати … Український тлумачний словник
погіршити — див. погіршувати … Словник синонімів української мови
по — прийм., з місц. і знах. відмінками. по. в сполученні з словами стає префіксом, який надає словам нового або відтінку нового значення слів. Слова з префіксом по. в своїй більшості мають те саме значення, що й в українській літературній мові, і… … Словник лемківскої говірки
збавляти — я/ю, я/єш, недок., зба/вити, влю, виш; мн. зба/влять; док., перех. 1) Зменшувати кількість чого небудь, знижувати щось. || Зменшувати ступінь вияву, інтенсивність чого небудь. 2) розм. Відбирати що небудь у когось, залишати без чогось, позбавляти … Український тлумачний словник
знижувати — ую, уєш і рідше знижа/ти, а/ю, а/єш, недок., зни/зити, зни/жу, зни/зиш, док., перех. 1) Переміщати, опускати нижче. 2) Зменшувати, ослабляти рівень, ступінь і т. ін. чого небудь. || Погіршувати, послабляти якість, майстерність і т. ін. || перен.… … Український тлумачний словник
обкраювати — юю, юєш, недок., обкра/яти, а/ю, а/єш, док., перех., розм. 1) Дуже коротко або нерівно підрізувати щось кругом, з усіх боків. 2) перен. Надмірно скорочуючи, обмежуючи, погіршувати що небудь. 3) перен. Залишаючи собі, не віддавати кому небудь… … Український тлумачний словник